Настя, студентка 1 курсу 
СК-20

Почнемо з того що, це - цілком нормально.Я відчула це на собі в перший же день.Але насамперед це залежить від тебе, твого характеру, емоційного стану вміння сприймати і долати непорозуміння і труднощі.

Якщо ти закінчив школу,ти маєш бути готовим до труднощів які будуть тебе супроводжувати протягом 1 семестру,а то й 1 курсу.

Я зробила висновки для себе, розповідаю:

#️⃣1)Нові люди .Тобі потрібно "влитися" в нове коло оточення.Викладачі,однокурсники,знайомі,сусіди - це нові люди,кожні особливі по-своєму,з своїм характером.Вони відіграють важливу роль в твоєму житті,допоможуть,навчать,вмотивують. Ти маєш навчитися спілкуватися з ними,вислуховувати,бути ввічливим ,толерантним і вдячним.Знайди собі друзів.

#️⃣2) Нові предмети.Так так,тут все по- іншому,додається багато нових і цікавих дисциплін.Вчити потрібно все,і дуже багато,після школи звикнути до цього реально важко,обсяг інформації чималий.Але це реально,головне правильно вчити і хотіти.Заліки,іспити,семінари - що це? чим відрізняються? Поймеш з часом.

#️⃣3) Графік. Мабуть,це саме болюче для студента,та й для учня загалом.Слід зрозуміти,що ти маєш встигнути всюди,і бути в потрібному місці у потрібний час.І тому,1 пару на 8:00 ніхто не відміняв,треба - мусиш.Потрібно добре відпочити і завчасно підготуватися.

#️⃣4) Відповідальність. Тут падає ще більша відповідальність на твох плечі.Якщо навчаючись в школі,ти міг не прийти на уроки бо тобі перебіг дорогу чорний кіт або ти проспав...Тут цей номер не пройде.

Пари потрібно відвідувати регулярно.Бажано не запізнюватися.

Інакше,ти заробиш "н" яку будеш дуже важко відробляти.

#️⃣5)Адаптація.Для мене чомусь цей пункт самий важчий.Важко звикнути до думки що ти вже студент,і що розпочався новий етап в твоєму житті,що все по іншому.

#️⃣6)Нове місце.Нові коридори і аудиторії. важко розрізняти корпуси університету, і шукати аудиторію бігаючи з одного кінця коридору в інший,питати в когось "на ліво чи на право?" Але вже через 1-2 місяці ти будеш знати всі виходи і входи в корпуси.

Життя в гуртожитку теж не є таким "класним" як кажуть, якщо ти важко звикаєш до нового місця.

🖇Буде важко,але цей період пролетить дуже швидко,ми навіть не встигнемо поміти як станемо другокурсниками і як швидко ми звикнемо до студентського ритму життя.Головне наполегливість,терпіння і праця над собою.Труднощі тимчасові.Хоча,це не перші труднощі,і не найгірше що очікує нас протягом студентських років.

👩‍🎓Будь готовим.Успіх тобі!

Даша, студенка 1 курсу
СК-20

1 - подивилась кілька пізнавальних фільмів за порадами викладачів;

3 - стало чіткішим розуміння методів роботи різних викладачів, їхнє ставлення до студентів, поведінкові особливості та риси характеру, на які вони звертають найбільше уваги і що більше цінують; такий аналіз допомагає у знаходженні спільної мови та підбиранні індивідуального підходу (наприклад, хтось з викладачів дуже полюбляє активних студентів, а хтось ставить до таких занадто високі вимоги; комусь подобається, коли студент максимально точно відтворює вивчений матеріал, а хтось цінує більше власну думку та оцінку прочитаного);

4 - нарешті завершився "початковий" період, коли вивчаються вступні лекції з усіх предметів, які найчастіше нудні, містять занадто багато нової термінології та зовсім не цікаві, але необхідні для подальшого вивчення;

5 - змінила ставлення до дистанційного навчання і окрім негативних сторін (відсутність можливості зустрітися з одногрупниками, погуляти після пар територією університету та просто бути "нормальною" студенткою, яка веде конспекти у зошиті та підбирає свій аутфіт щодня), з'явилося більше позитивних сторін такої роботи на заняттях;

6 - дізналася багато інформації про те, що можна сказати про емоції, жести та пози людини, як підловити на брехні, як керувати людиною, розпізнавати та не піддаватись на чиїсь маніпуляції; вирішила повернутися до перегляду серіалу, який колись дуже полюбляла, - "Теорія брехні", адже головний герой якраз вчить подібним навичкам;

7 - останній пункт, але найбільш суттєвий, на мою думку: пандемія вкотре переконала мене у тому, що життя занадто коротке, а все зростаюча кількість захворювань показала, що існує проблема глобального масштабу, на фоні якої усі "життєві негаразди", через які ми витрачаємо стільки нервів та зусиль - просто крапля в океані; тому не варто так хвилюватися через дрібниці, які нам здаються такими важливими.

Юля, студентка 1 курсу
СК-20